Селище Недригайлів, адміністративний центр громади, розташоване в Сумській області на берегах річки Сула. Відстань до обласного центру – 72 км, а до найближчої залізничної станції в місті Ромни – 33 км. Через селище проходить стратегічна автомобільна дорога державного значення, що з’єднує Суми та Київ.
Історія цієї місцевості сягає часів Київської Русі. Недригайлів межував із літописним поселенням Попаш, хоча документальні підтвердження існування тут населеного пункту збереглися лише з 1632 року, коли він уперше з’явився на карті. Засноване переселенцями з Наддніпрянщини, містечко до 1647 року перебувало під владою Речі Посполитої, а пізніше увійшло до складу Московського царства. У 50-х роках XVII століття Недригайлів став сотенним містечком Сумського козацького полку.
Основними заняттями мешканців були землеробство, скотарство, бджільництво, торгівля та ремесла. У XVIII–XIX століттях значного розвитку набуло вирощування тютюну. До початку XVIII століття містечко захищали три дерев’яні фортеці. У 1708 році місцеві жителі двічі відбили атаки шведських військ, за що отримали подяку від Петра I. Згодом Недригайлів втратив своє військове значення.
Розвиток селища у XX столітті
5 січня 1923 року Недригайлів отримав статус районного центру Роменської округи, а з 1939 року увійшов до складу Сумської області. У 1958 році став селищем міського типу.
Другу половину XX століття ознаменував період активного економічного та соціального розвитку. У 1959 році на місцевому плодоконсервному заводі відкрили цех із виробництва консервованих овочів, а в 1960 році запустили лінію виготовлення консервованого горошку. У 1961 році в селищі почав працювати маслозавод, здатний переробляти до 50 тонн молока на добу.
У 1962 році відкрили пам’ятник Тарасу Шевченку, а в 1963 році утворили колгосп ім. Дзержинського. 1960–1970-ті роки стали періодом активної забудови: з’явилися нові школа, кінотеатр, магазини та інші об’єкти соціальної інфраструктури. У 1976 році створили спеціалізований радгосп «Недригайлівський» з овочевим напрямом господарювання, а у 1980 році відкрили професійне училище, яке готувало фахівців для аграрного сектору.
Культурне життя також отримало новий імпульс: у 1986 році відкрили культурно-спортивний комплекс. У 1987 році розпочалася газифікація селища, а в 1991 році після реставрації відновила роботу Митрофанівська церква.
Сучасний Недригайлів
У 1995–1996 роках радгосп «Недригайлівський» був реформований у СЗАТ «Недригайлівське». У 2000 році вийшла друком книжка «Історія Недригайлова», що висвітлює минуле селища від найдавніших часів до сучасності.
Сьогодні Недригайлів – це розвинене селище з багатою історією, яке продовжує зберігати свої традиції та рухатися вперед.