Спільною постановою ЦК компартії та Ради міністрів України №544 від 9 грудня 1975 року «Про створення виробничо-аграрних об’єднань консервної промисловості Міністерства харчової промисловості УРСР в окремих областях республіки» до списку колгоспів, намічених до перетворення в плодоовочівницькі радгоспи Міністерства харчової промисловості УРСР були внесені колгоспи ім. Дзержинського та ім. Кірова Недригайлівського району, на базі яких організовувався радгосп.
Тоді ж за цією постановою у Сумській області крім «Недригайлівського» на базі інших колгоспів були створені радгоспи «Роменський», «Андріяшівський» та «Путивльський».
49 років тому, 10 січня 1976 року, на базі колгоспів ім.Дзержинського (Недригалів) та ім.Калініна (центральна садиба його знаходилася в с.Курмани) було утворене спеціалізоване господарство з виробництва овочів – радгосп “Недригайлівський”. Його вирощена продукція – зелений горошок, огірки, помідори, морква, капуста, столові буряки, цибуля, патисони, кабачки, цукрова кукурудза призначалася для Недригайлівського овочесушильного заводу, який був на той час одним з найбільших у Радянському Союзі.
За тодішньою соціалістичною класифікацією радгосп – радянське господарство – вища форма підприємства порівняно з колгоспом. Його працівники називалися вже не колгоспники, як раніше, а робітники та службовці.
У 1975 р. недригайлівський колгосп ім.Дзержинського мав 34 трактори, 10 комбайнів, 18 автомашин. Основні сільськогосподарські роботи були механізовані – на фермах установлені автопоїлки, транспортери, кормозапарники, застосовувалися електродоїльні апарати. За господарством було закріплено 9774 га ріллі.
В 1971-1975 рр. середня врожайність зернових з гектара складала 22 ц, цукрових буряків – 229, кукурудзи – 32 ц; виробництво м`яса на 100 га сільськогосподарських угідь досягло 38 ц, молока – 360 ц. Надходження колгоспів виросло до 1,5 млн. крб., оплата людино-дня дорівнювала 3,5 крб. Щомісячно зарплата механізаторів складала 130, доярок – 120 крб.
Ось цей колгосп і став основою майбутнього радгоспу.
В 1979 році в радгоспі «Недригайлівський» трудилося 1320 робітників та службовців.
Машинно-тракторний парк господарства мав у наявності 82 трактори, 36 автомашин, 18 зернозбиральних комбайнів. Середня врожайність зернових з гектара за 1976-1979 рр. становила 24 ц, виробництво м`яса на 100 га сільгоспугідь – 60 ц, молока – 380 ц.
Контора радгоспу розміщувалася у двоповерховому будинку по вул. Шевченка, 15.
Контора колгоспу ім. Дзержинського була побудована у 1964 р. при голові правління Олександру Івановичу Шулєпову, котрий очолював господарство з 1963 по 1975 рік. Будував двоповерхову контору місцевий райколгоспбуд.
На місці цієї контори до ІІ світової війни було господарство родини Кіяшка Юхима Самсоновича.
Там була хата на дві сторони, повітка, клуня. Юхим Самсонович був дуже працьовитий, мав велике господарство, була своя земля. Його дружина Явдоха Маніловна була повитухою та місцевою знахаркою. Юхим Самсонович під час колективізації був змушений віддати частину свого майна державі, а решту – поділив між дітьми.
До нашого часу у дворі колишньої контори зберігся колодязь, який, мабуть, був викопаний ще в довоєнні роки попереднім власником.
З квітня 1975 року колгосп ім. Дзержинського очолив Леонід Семенович, саме він і залишився в історії як останній голова колгоспу.
Першим директором радгоспу «Недригайлівський» був призначений Микола Іванович Острівний.
У листопаді 1980 року на цій посаді його змінив Микола Іванович Юхта, при якому в 1981 році приміщення контори було облицьоване керамічною плиткою.
Згодом поряд контори було встановлено Дошку пошани, на якій постійно обновлялися фотографії передовиків радгоспу.
З 1985 по 1995 рік радгосп очолював Петро Іванович Бойко.
Потім почалися реформування в СЗАТ, розпаювання землі та майна, приватизація і т. д., аж до повного припинення діяльності сільгосппідприємства.
Але це вже зовсім інша історія.
Джерело: Ігор СКРИПЧЕНКО
