Геральдика Недригайлівщини

герб Недригайлова

Яскравими свідками історичної давнини залишаються герби – своєрідні кольорові емблеми, чия будова врегульовується особливими законами європейської геральдики. Символи епох містять в собі цілі розповіді про міста та вельможні роди. Своє геральдична історія є й у нашого краю.

Найдавніші військові формування на території нашого краю – козацькі сотні, зорганізовуються наприкінці 1640-х років. Це Недригайлівська, Деркачівська та Вільшанська сотні Сумського слобідського полку Московського царства, та Костянтинівська сотня Миргородського, а потім Лубенського полку Речі Посполитої.

Вони мали свої прапори. Відомо, що на прапорі Недригайлівської козацької сотні XVII ст. на синьому тлі було зображено жовтий хрест, десять жовтих або золотих шестикутних зірок та два білих півмісяці. Жовтий хрест символізував християнську православну віру. До речі, ця традиція взагалі притаманна середньовіччю. Шестикутні золоті зірки нічого спільного з єврейськими «зірками Давида» не мали, швидше за все, кожна з них символізувала десятки козаків, які входили до сотні.

Деркачівська сотня мала на своєму прапорі архангела, який вбиває змія.

* * *

З 25 квітня 1780 р. Недригайлів став повітовим містечком Харківського намісництва, а вже наступного року отримав свій герб.

Катерина ІІ, підганяючи імперію під європейські стандарти, 21 вересня 1781 року в Санкт-Петербурзі законом №15238 затвердила герби міст тодішньої Харківщини. Недригайлів, як місто, теж отримав свій символічний знак (на першому фото), який склав герольдмейстер Олександр Волков незадовго до його утвердження. Автор нашого історичного герба Олександр Андрійович Волков (1736-1788 рр.) – російський герольдмейстер, драматург і перекладач.

З того часу в Недригайлові щороку 21 вересня відзначали день герба, проводилися урочисті церемонії і народні гуляння. Років з десять тому наша газета давала про це об’ємний матеріал.

Стародавній герб Недригайлова по формі традиційно мав вигляд щита, у верхній частині якого містився герб міста Харкова, як це було прийнято з 1778 року.

Дослівно з опису герба того часу: “В верхней части щита герб Харьковский. В нижней – восемь черных слив в золотом поле, означающие великое в том месте оных изобилие”.

Форма герба продиктована тим, що вперше вони з’явились на бойових щитах. Символікою герба Харкова був «ріг достатку та кадуцей», в якому відбилася історична ситуація того часу. Саме наприкінці XVII ст., з пересуванням кордонів Росії на південь, Харків остаточно втратив своє військове значення як фортеця. Через цю губернію проходило безліч торговельних шляхів зі сходу на захід. У цей час швидко розвивалися торгівля та ремесла, і тому не випадкова поява на його гербі емблеми, яка їх символізувала.

Ріг достатку, як символ багатства, дійшов з міфології Стародавньої Греції. Коза Амалфея, яка годувала в дитинстві Зевса, зачепилася і відламала ріг. На знак подяки Зевс зробив цей ріг чарівним: він міг давати власникові все, що той забажає.

Кадуцей – це жезл, атрибут бога торгівлі і покровителя мандрів¬ників Меркурія, який у давньогрецькій міфології має ім’я Гермеса.

В нижній частині герба Недригайлова було зображено 8 чорних слив на золотому полі, що вказувало на велику кількість сливових садів у цій місцевості і по-своєму підкреслювало цю особливість, а також символізувало багатство та достаток.

Неабияке змістове навантаження в геральдиці мають кольори. Так, жовтий колір, на якому зображені сливи (колір золота), символізував багатство, славу, справедливість, великодушність, зелене тло верхньої частини – символ природи, оновлення надій, радості, достатку, а чорний колір слив – знак печалі, розсудливості, покори.

* * *

У 1970-х роках з ініціативи Недригайлівської районної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, на замовлення райвиконкому були виготовлені значки з історичним гербом Недригайлова. І хоча в офіційних документах тої пори не було ніде зафіксовано офіційно герб Недригайлова, але факт виготовлення значків говорив про те, що влада визнає за Недригайловом його історичний герб 1781 року (на 4 і 5 фото).

* * *

Майже через століття була спроба поновити герб Недригайлова. За цю справу взявся барон Бернгард Карл фон Кене (1817-1886 рр.) – німець за походженням, який перебував на службі у Російській імперії, археолог, нумізмат, герольдмейстер. В Росії його називали Борис Васильович Кене (на третьому фото).

У 1863 році він склав проект герба Недригайлова: “У блакитному щиті золотий пояс, обтяжений 2 блакитними сливами з зеленим листям. У вільній частині герб Харківської губернії. Щит увінчаний червоною баштовою короною з трьома зубцями і обрамлений золотим колоссям, з’єднаними Олександрівською стрічкою” (на другому фото). Але цей проект так і був затверджений офіційно.

* * *

Недригайлівський район був утворений у 1923 році, але за Радянської влади містечка та райони не мали своїх гербів. І лише на 10 році незалежності України цьому почали надавати особливу увагу.

Так, сучасний герб Недригайлівського району було затверджено 29 травня 2001 року на 20-й сесії Недригайлівської районної ради (на останньому фото).

В пояснювальній записці до нього розповідалося зокрема, що елементи герба розташовані на геральдичному щиті з верхнім синім і нижнім жовтим полями і білою окантовкою.

Синій колір разом з білим здавна є традиційними кольорами Сумщини. Силует пам’ятника мамонтові в верхній частині герба – символ далекого минулого Посульського краю, унікальності його історичних пам’яток.

Золоті колоски, що обрамляють силует пам’ятника, символізують землеробство – основне заняття жителів району з найдавніших часів – і вказують на основні риси характеру: працьовитість, гостинність, любов до рідної землі.

Сливи на жовтому полі в нижній частині герба є запозиченим елементом з історичного герба Недригайлова 1781 року. Вони символізують природні особливості і багатство цих земель, є елементом спадкоємності, спадковості геральдичних традицій нашого краю. Переважання синьо-жовтих кольорів вказує на те, що район є невід’ємною частиною держави Україна.

В 2001 році я працював завідуючим організаційним відділом Недригайлівської районної ради, яку тоді очолюва Олексій Іванович Коренев. За його ініціативи і було оголошено конкурс на створення герба нашого району. До роботи були залучені краєзнавці, художники та архітектори.

Було запропоновано відобразити на геральдичному щиті пам’ятник мамонту – одне з семи чудес Сумщини, який знаходиться в с. Кулішівка, пшеничні колоски, як символ хліборобського краю, і залишити частину історичного герба Недригайлова – чорні сливи на золотому полі. Ось тільки на пропозицію краєзнавця і художника Миколи Юхимовича Ярошенка було вирішено залишити не 8, а 7 слив. За його словами 7 – це щасливе число. На тому й погодилися.

Дещо пізніше було створено і прапор району, де на блакитному фоні розмістили герб району.

* * *

На сьогодні Недригайлівський район відійшов в історію наслідків децентралізації.

Головним правонаступником його стала Недригайлівська громада, Недригайлівська селищна рада. У планах голови і депутатів най¬ближчим часом розглянути питання символіки і самого Недригайлова, і селищної ради в цілому. Напевне, буде оголошено конкурс, участь в якому зможуть взяти всі бажаючі. Про це ми будемо інформувати читачів нашої газети та учасників групи «Голосу Посулля» у Фейсбук.

Автор: Ігор Скрипченко “Голос Посулля”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *